Роль родини в музичному вихованні дітей

          Сім’я  є найважливішим середовищем формування та розвитку особистості: тут дитина народжується, зростає, пізнає світ,  соціалізується. Саме в родині розвиваються її почуття, закладаються моральні цінності, формується фізичне та психічне здоров’я.

Прикро констатувати той факт, що сьогодні батьки приділяють вихованню дітей недостатню увагу, а роль домашнього вихователя здебільшого виконує телевізор. Мультфільми, фільми й різноманітні шоу, які переглядає малеча вдома, часто-густо не несуть виховної ідеї, ба навіть завдають шкоди розумовому та психічному розвитку дитини. І навіть найдорожчі іграшки та речі не навчать її ввічливості, чуйності,  працьовитості, не прищеплять здатність розуміти й цінувати прекрасне.

Молоді батьки недооцінюють величезне виховне та пізнавальне значення музичного мистецтва.

Музика – це відтворення людських почуттів у їх становленні та розвитку, найтонших відтінків радості й суму, в їх зіткненнях та перетвореннях. Вона здатна  на такі глибокі узагальнення емоційного життя людини, яких немає в жодному іншому виді мистецтва, й містить у собі багатющий розвивальний потенціал. Провідною її роллю є емоційний розвиток дитини.  Батьки співають колискові, втішаючи своїх малюків, а ті співають їх лялькам. Водночас заспокійлива музика – це  не обов’язково пісні. Матері всіх часів і народів з далеких часів мугикали своїм дітям найпростішу мелодію, що складається з двох звуків.

Спільне з дорослими слухання музики та обговорення  почуттів, які вона викликала,  заохочує до обміну думками про власні емоції. Діти, знаємо, є природженими танцюристами. Якщо дати їм змогу вільно реагувати на веселу музику, вони охоче вигадуватимуть різноманітні танцювальні рухи для вияву своїх почуттів.

Практика роботи з дошкільниками засвідчує те, що заняття музикою стимулюють розвиток їхнього мовлення. Будь-яке розмовне мовлення є ритмічним, і малята залюбки «граються» з словами.

Взаємозв’язок між усіма аспектами впливу музики на дітей відбувається у різних формах музичної діяльності. Емоційний відгук  і розвинутий музичний слух дають змогу відгукнутися на добрі почуття і вчинки, активізують розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розвивають фізично.

Успіх музичного виховання, здійснюваного в дошкільному закладі, чимало залежить від того, як організоване виховання в родині. Саме в сім’ї, у її традиціях криються джерела музичного обдаровання дитини – вони ще не прокинулись, але чекають відчутного і своєчасного дотику до них.

Пам'ятка для батьків

           • Раннє проявлення музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток дитини як можна раніше. «Якщо не закласти з самого початку міцний фундамент, то марно намагатися побудувати міцний будинок: навіть якщо воно буде красиве зовні, воно все одно розвалиться на шматки від сильного вітру і землетрусу», - вважають педагоги. Час, згаяний для можливості формування інтелекту, творчих, музичних здібностей дитини, буде непоправним.

• Шлях розвитку музикальності кожної людини неоднаковий. Тому не слід засмучуватися, якщо у вашого малюка немає настрою щось заспівати або йому не хочеться танцювати, а якщо і виникають подібні бажання, то спів, на ваш погляд, здається далеким від досконалості, а рухи смішні і незграбні. Не турбуйтеся! Кількісні накопичення обов'язково перейдуть в якісні. Для цього потрібен час і терпіння.

• Відсутність будь-якої з здібностей може гальмувати розвиток інших. Значить, завданням дорослого є усунення небажаного гальма.

• Не «приклеюйте» вашій дитині «ярлик» - немузичний, якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музикальність у нього розвинути.